- кадильник
- -а, ч.1) Той, хто кадить кадилом2) перен., ірон. Той, хто надмірно вихваляє кого-, що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
кадильник — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} сущ. (греч. πυρεῖον) жаровня для курения фимиама. … … Словарь церковнославянского языка
кадильник — іменник чоловічого роду, істота ірон … Орфографічний словник української мови
КАДИТЬ — КАДИТЬ, каживать кого, церк.; кому, чем; курить, жечь благовония, раскачивать и встряхивать кадило, по обряду церковной службы. | * Льстить или сластить кому, обольщать кого лестью. Кому кадят, тот и кланяйся. На кого кадят, тот и кланяйся. Тихо… … Толковый словарь Даля
ФИМИАМ — муж., церк. ладан; пахучие куренья, фимиамное кажденье. Фимиамники от злата чиста, Исх. кадильница, кадило, кадильник. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля